Звуження основної артерії - це звуження або закриття артерії на основі мозку, що кровопостачає його глибокі центри та стовбур (частина, що зўєднує головний мозок зі спинним та відповідає за життєво важливі функції). Це звуження може зменшити кровоплин у стовбурі мозку, що призведе до інсульту. Як правило звуження основної артерії проявляється у вигляді запаморочення, двоїння в очах, важкості при розмові й ковтанні та слабості або оніміння в кінцівках. Менш частим, але більш загрозливим симптомом є загальний параліч (неможливість рухати кінцівками) або кома. Звуження всередині основної артерії найчастіше обумовлено атеросклерозом - відкладанням жироподібних включень всередині стінки артерії. На сьогоднішній день лікуванням звуження основної артерії є ангіопластика (роздування спеціального балона всередині судини на місці звуження). Ангіопластика виконується за допомогою спеціального обладнання при ангіографії судин головного мозку (судини головного мозку заповнюють спеціальною речовиною і виконують рентгенівський знімок). Рідше при цьому захворюванні використовується "відкрите" оперативне втручання.

Каротидний стеноз - це звуження сонної артерії (судина на шиї, що прямує до головного мозку). Це є досить поширене явище протягом життя. Відкладання жироподібних речовин всередині стінки сонної артерії (атеросклеротична бляшка) - найбільш часта причина такого звуження. Якщо це звуження досягає певного рівня, то може призвести до інсульту зі слабістю лівої або правої половини тіла, мовними порушеннями, зоровими порушеннями і навіть смерті. Інсульт може також бути викликаний невеликими частинками цієї бляшки, що відірвалися від неї і плином крові заносяться у дрібні судини головного мозку. Хірургічне лікування, як правило, необхідне, коли зўявляються неврологічні порушення або наявне звуження діаметра судини більш ніж на 70%. Це визначається ультразвуковими методами (кольорова доплерографія, дуплекс-сканування), магнітно-резонансною томографією та ангіографією. Найчастіше для лікування використовується каротидна ендартеректомія (видалення бляшки із стінки судини), яка в нашій клініці виконується під мікроскопом, що дозволяє максимально виконати втручання. Ми також використовуємо ультразвуковий моніторинг кровоплину в головному мозку, що мінімалізує ризик для пацієнта під час операції.

Каротидно-кавернозна фістула -- це патологічне (в нормі не повинно бути) зўєднання між внутрішньою сонною артерією та венами на основі мозку. Ці фістули можуть утворюватися спонтанно, але в більшості випадків причиною є травма або розрив аневризми. Нйбільш характерними симптомами є гудіння в голові, двоїння в очах та червоне, пульсуюче око, що "випирає" назовні. Ці фістули можуть "зливати" кров, минаючи мозок і викликаючи дефіцит його живлення. Більшість каротидно-кавернозних фістул повинні бути проліковані для профілактики подальших неврологічних порушень. Найчастіше для цього використовується ендоваскулярна техніка з використанням ангіографа. Під час ангіографії судин головного мозку нейрорадіолог часто має можливість блокувати фістулу, використовуючи спеціальні балони або крихітні платинові спіралі. Для повного видалення фістули використовується мікрохірургія.

Церебральна ішемія або ішемічні порушення мозкового кровообігу виникають, коли головний мозок не отримує достатньої кількості крові, щоб виконувати свої функції. Найбільш частими причинами церебральної ішемії є звуження сонної артерії (див. вище), звуження основної артерії (див. вище), звуження хребцевої артерії та церебральтні оклюзуючі захворювання. До симптомів церебральної ішемії належать минаючі (транзиторні ішемічні атаки - ТІА) або постійні (завершений інсульт) порушення мови, рухів, зору та свідомості. Лікування церебральної ішемії включає корекцію причинних факторів, що лежать в її основі і індивідуальними в кожному конкретному випадку.

Фібромускулярна дисплазія - це захворювання, що спричиняє прогресуюче звуження кровоносних судин у певних частинах організму людини, включаючи шийні судини, що прямують до головного мозку. Це звуження може спричинити інсультоподібні симптоми. Лікування фібромускулярної дисплазії обмежується препаратами, що розріджують кров. Інколи використовується ангіодилатація (розширення судини балоном із середини) або стентування. Часто у таких пацієнтів виявляються аневризми судин головного мозку.

Внутрішньомозковий крововилив - це крововилив у тканину головного мозку. Симптоми, як правило, повўязані із розміром та розташуванням у мозку крововиливу. Вони включають велику кількість різних інсультоподібних симптомів, таких як важкість при розмові та розумінні, мўязева слабість, оніміння, зорові порушення, судоми порушення свідомості або навіть смерть. Діагноз внутрішньомозкового крововиливу стає очевидним при компўютерній та магнітно-резонансній томографії. Невеликі крововиливи часто не потребують хірургічного видалення. Але ті, що викликають здавлення головного мозку та гідроцефалію, повинні бути прооперовані. Згустки крові всередині глибоких відділів мозку набагато важче лікувати, оскільки їх видалення передбачає розтин нормальної речовини мозку.